З ціллю забезпечення інтересів іпотекодержателя за діючим законодавством передбачається можливість накладення заборони відчуження нерухомості, яка є предметом іпотеки. Стаття 73 Закону України „Про нотаріат” надає нотаріусу право накладати заборону на нерухоме майно за місцем його знаходження чи розташування на підставі повідомлення банку про видачу громадянину позички на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку, при посвідченні договорів застави нерухомості, а також в усіх інших випадках, передбачених законом. Крім того, в частині 7 ст. 55 Закону України „Про нотаріат” передбачається накладання заборони на відчуження нерухомості, якщо це обумовлено іпотечним договором.

Віповідно до п. 25. Iнструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення банку, іншої юридичної особи про погашення позики або про припинення договору іпотеки у зв’язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Для цього на примірниках документів, що містять запис про накладання заборони щодо відчуження, нотаріусом вчиняється напис про зняття заборони відповідно до форми, передбаченої додатком 7 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року N 2368/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року N 1325/16016, після чого про вчинення нотаріальної дії вноситься запис до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

Хто повинен платити? Якщо це не передбачено у договорі про іпотеку, то особа, яка є зацікавленою у цьому. У даному випадку це іпотекодавець. Банк тільки направив повідомлення, яке є однією з підстав для зняття заборони відчуження нерухомого майна. Вартість зняття заборони відчуження майна на загальному рівні не встановлена, тому за домовленістю сторін.