Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ни. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу (ст.74 СК України). Отож, все майно, яке було придбане за 15 років буде спільним сумісним майном. Серед всього майна нас цікавлять три об*єкта: дві квартири та 35 тис. дол.

Відповідно до статті 60 СК України «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя».

У даному випадку одна квартира належала батькам, тому вона не була спільним майном, а потім перейшла до дружини за договором дарування. Відповідно до п.2 ст.57 СК України майно, набуте дружиною за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування не є спільним сумісним майном, а належить їй на праві особистої приватної власності. Отож, на цю квартиру чоловік не може претендувати.

Друга квартира, яка належала дружині придбана нею до шлюбу, тому відповідно до п.1 ст.57 СК вона була в неї у особистій приватній власності, і вона могла вільно нею розпоряджатися, зокрема продати і забрати всі кошти собі.

35 тис. дол. були за домовленістю між зятем та батьками дружини передані батькам у власність для будівництва будинка в обмін на їх квартиру. Така домовленість була укладена в усній формі. Але, відповідно Цивільного кодексу України правочини щодо нерухомого майна повинні укладатися письмово, нотаріально посвідчуватися і проходити державну реєстрацію. Ці дії не були здійснені, форма правочину не дотримана, але укладення ціє угоди можуть підтвердити свідки. Але відповідно до частини 1 ст.218 ЦК України «Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків. У той же час, частина друга встановлю, що якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Отож, можете спробувати через суд довести укладення цього договору. Докази: прийняття виконання (батьки прийняли 35 тис.дол.), чеки з придбання матеріалів для будівництва, показання свідків.

Слід зазначити, що відповідно до ст.75 СК України « Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Отож, чоловік може подати позов до суду з вимогою про визнання договору дійсним і примушення другу сторону до виконання його умов, а також вимагати у дружини утримання.